Безліч народів оселялося в різні епохи на території сучасної України — кочівники раз у раз приходили на ці землі, а потім їх стрімко витісняли нові загарбники. Серед них і скіфи, чий етнос декілька століть до нашої ери домінував на території Великої Скіфії — від Дунаю до Дону. У цієї народності не було письма, та й мова їхня була вельми вбогою, зате їхня ювелірна спадщина — унікальний культурний феномен, що залишив незабутній слід в історії та розвитку ювелірної майстерності. Вивчаючи сьогодні скіфські прикраси, ми не тільки захоплюємося майстерністю стародавніх ювелірів, а й знаходимо натхнення для сучасних творінь, в яких скіфські мотиви переосмислено на сучасний лад.
Коріння скіфського ювелірного мистецтва
Уже в VII столітті до нашої ери скіфи створювали такі дивовижні намиста, браслети та каблучки з візерунками, що не всі сучасні майстри візьмуться їх повторити. Золоті та бронзові прикраси скіфів, знайдені в стародавніх похованнях, свідчать про високий рівень ремісничого мистецтва та володіння складними техніками.
Культура скіфів, які з VIII століття до н. е. почали активно розселятися на просторих територіях Євразійських степів, сформувалася під впливом контактів із сусідніми народами, зокрема греками й сарматами. У грецьких майстрів, які проживали в колоніях на узбережжі Чорного моря, скіфи перейняли методи оброблення металів і техніки декорування. Сармати ж додали бронзу та скло в скіфське ремесло, де до цього склався справжній культ золота.
Яскравий розквіт скіфської культури, як і повний її занепад, припав на IV століття до н. е. Саме цим сторіччям датуються такі артефакти, як легендарна золота пектораль із кургану Товста Могила і золотий гребінь із кургану Солоха, які демонструють приголомшливу майстерність.
Культура та звичаї скіфів
Скіфи, як кочові племена, надавали величезного значення своєму воєнному мистецтву та полюванню, що знаходило відображення в їхній релігії та традиціях, і як наслідок — в ювелірному ремеслі. Оскільки у своїх виробах вони намагалися відобразити найважливіші сюжети свого повсякденного життя. Крім того, представники войовничого народу прагнули прикрашати себе золотом, оскільки воно вважалося символом сили й мужності.
Основою скіфської культури була релігія. Скіфи поклонялися богам природи та предкам. Одним із головних божеств у їхній міфології була Табіті, богиня вогню, якій вони приписували захист дому та сім'ї. Також шанувалися Папай (бог неба) і Апі (богиня землі). Ритуали та обряди знаходили відображення й у ювелірному ремеслі.
Частиною спадщини скіфів стали кургани — величні похоронні споруди, де ховали знатних представників племені разом із багатим похоронним інвентарем. У похованнях археологи знаходять зброю, скіфські прикраси, одяг та інші предмети, що свідчить про віру скіфів у загробне життя.
У соціальній структурі скіфів було декілька шарів — від військової аристократії до звичайних кочівників. Вожді та знать мали особливий статус, який підкреслювався їхнім багатством і розкішшю. Скіфські прикраси — золоті монети, браслети, камені-талісмани та головні убори — слугували символами влади й престижу.
Основні матеріали та техніки
Історики не мають єдиної версії щодо того, звідки у скіфів було так багато золота. Однак факт такий, що за віки до початку нашої ери вони вже використовували найдорожчі метали у світі для створення прикрас. Вважається, що аурум вони вимивали з річкових відкладень. Його застосовували для виготовлення найцінніших і найстатусніших прикрас та аксесуарів. Але не золотом єдиним — у вжитку також були:
- срібло — часто застосовувалося для виготовлення декоративних елементів і начиння;
- бронза — використовувалася для створення менш дорогих, але все ж високоякісних виробів;
- напівкоштовні камені — ними декорували прикраси скіфів та інші елементи образу.
Скіфські майстри застосовували технології, які й нині залишаються актуальними в сучасному ювелірному мистецтві. Найпоширенішими були:
- Лиття — використовувалося для створення складних виробів і візерунків шляхом заливання розплавленого металу у форми.
- Кування — техніка оброблення металів молотком, що дає змогу надавати виробам необхідної форми й деталізації.
- Гравіювання — застосовувалося для нанесення зображень на поверхню металів, додаючи виробам художню цінність.
- Інкрустація — вставлення каменів у металеві вироби.
Прикраси, створені скіфськими ювелірами, досі вражають сучасників своєю красою та бездоганною майстерністю виконання.
Золота пектораль — символ багатства та могутності
Навіть тим, хто не знається на історії, відомо, що таке пектораль, або принаймні знайомий її вигляд. Найзнаменитіший виріб стародавніх скіфських ювелірів — це масивна нагрудна прикраса, яка слугувала символом багатства та могутності у скіфській культурі. Виготовлена із золота та прикрашена складними візерунками й інкрустаціями, пектораль не тільки демонструвала високий соціальний статус власника, а й виконувала ритуальні функції, захищаючи його в бою та обрядах. Ці вироби, які нині знаходять у курганах, є одними з найбільш значущих археологічних знахідок, що розкривають велич культурної спадщини епохи.
Історія знахідки золотої пекторалі
1971 року український археолог Борис Мозолевський і його команда проводили розкопки в кургані Товста Могила, що в Дніпропетровській області. У процесі роботи 21 червня вони натрапили на багате поховання скіфського вождя, серед численних артефактів якого виявилася дивовижна золота пектораль.
Унікальний виріб, датований IV століттям до нашої ери, виготовлений із чистого золота й важить понад кілограм. Це складний витвір мистецтва, прикрашений рельєфними зображеннями міфологічних сцен, тварин і рослин. Виріб вміщує низку деталізованих сюжетів, відлитих у золоті — грифони нападають на коня, хлопець доїть вівцю, леви атакують кабана тощо, при тому, що все це доповнено ще й вишуканими орнаментами найтоншої ювелірної роботи. Легендарна скіфська пектораль стала одним із найяскравіших прикладів ювелірної майстерності та свідченням багатства стародавнього народу. Сьогодні виріб зберігається в Національному музеї історії України.
Основні мотиви та символи
У прикрасах представники народу зображали сцени з життя та міфологічні сюжети, що відображають основи їхнього світогляду. На золотих пекторалях найчастіше зустрічалися:
- Тварини — леви, грифони, олені, коні, анімалістичні прикраси символізували силу, захист, зв'язок із природою.
- Рослини — виноградні лози та листя як символи родючості та достатку.
- Міфологічні сюжети — зображення божеств і міфічних істот, що відображають релігійні вірування.
- Сцени битв і полювання — підкреслювали військовий дух і майстерність скіфів.
- Геометричні візерунки та фігури — складні орнаменти та спіралі символізували нескінченність і гармонію.
Символи на скіфських пекторалях слугували не тільки декором, а й оберегами, надаючи власникові захист і благословення богів.
Роль тварин і міфологічних істот у дизайні
В оформленні виробів майстри використовували зображення не тільки реальних тварин, а й вигаданих істот. Усі вони мали символічне значення. Леви та грифони, наприклад, уособлювали силу й слугували оберегами для свого власника. Олені, часто зображувані в динамічних позах, символізували швидкість. Кентаври, грифони відображали релігійні вірування й пов'язували людей зі світом богів і духів. Кожен елемент у складному візерунку був частинкою єдиної смислової концепції, відображаючи вірування та світогляд стародавнього народу.
Вплив скіфського стилю на сучасне ювелірне мистецтво
Вишукані орнаменти та глибокий символізм творінь майстрів Великої Скіфії не могли не вплинути на сучасне ювелірне мистецтво. Деталізовані зображення тварин і дивовижних істот, складні геометричні та рослинні візерунки продовжують надихати донині. Синтез традицій і новаторства сприяє збереженню культурного багатства стародавнього етносу.
Збереження традицій
Сучасні майстри, натхненні багатовіковою спадщиною предків, прагнуть зберегти та переосмислити традиційні техніки й мотиви у своїх роботах. Використання складних орнаментів, характерних для скіфської культури, дає змогу передати дух стародавнього мистецтва. Майстри продовжують застосовувати методи скіфів, адаптуючи їх до сучасних технологій. Завдяки цьому виходять приголомшливі каблучки зі скіфськими візерунками та автентичні сережки з орнаментом, які об'єднують найкраще з двох епох.
Сучасні інтерпретації
Скіфські прикраси, з їхньою дивовижною для тієї епохи деталізацією та глибоким символізмом, не лише демонструють високий рівень майстерності стародавніх ювелірів, а й продовжують надихати сучасних майстрів. Дослідження дорогоцінних артефактів Великої Скіфії дає змогу краще зрозуміти особливості їхнього життя, віри та світогляду, а також дає змогу знайти свіжі ідеї для створення унікальних виробів, які втілювали б багатство культурної спадщини предків і досягнення технологічного прогресу. Завдяки цьому сьогодні можна знайти дивовижні жіночі та чоловічі прикраси, натхненні часами, коли золото вважалося найвищою цінністю. Збереження традицій дає змогу не тільки шанувати минуле, а й розвивати ювелірне мистецтво, об'єднуючи стародавні та сучасні підходи.
Автор: Ольга Заярнюк