Діаманти розміром із невелику сливу, тіари з віковою історією та брошки, здатні передавати дипломатичні послання без жодного слова. Королівські прикраси світу завжди вражають, але колекція Єлизавети II — випадок особливий. У її скриньці сімейні реліквії сусідили з легендарними каменями, а за кожною помітною прикрасою приховувався цілий розділ історії монархії.
Скарби Віндзорів: легендарні прикраси королеви Єлизавети II
Зібрання британського двору неоднорідне. Державні регалії (Crown Jewels) належать Короні, тоді як значна частина особистих коштовностей передавалася всередині сім’ї або була подарована Єлизаветі II. Тому коштовності Єлизавети 2 — це предмети з абсолютно різними біографіями: від фамільних тіар до подарунків, отриманих з нагоди весілля та державних візитів.
Брошки англійської королеви могли ставати частиною дипломатичної мови: під час візитів до Нової Зеландії Єлизавета II з’являлася з виробом у формі срібної папороті — одного з національних символів країни. У брошки Єлизавети 2 з рожевим діамантом Вільямсона теж своя історія. Центральний камінь вагою 23,6 карата майбутня королева отримала в подарунок на весілля, а пізніше Cartier помістив його в центр квіткової композиції.
Не менш відомі Куллінан III і IV — два великі алмази масою 94,4 і 63,6 карата. Єлизавета II носила їх разом як брошку й називала Granny’s Chips — «бабусині чипси». Під таким прізвиськом ховалися виняткові прикраси з діамантами, що дісталися королеві через королеву Марію.
Серед культових коштовностей Єлизавети 2 і Куллінан V — серцеподібний діамант вагою 18,8 карата. Камінь був закріплений у платиновій брошці, яку королева неодноразово обирала для офіційних заходів. Віндзори дбайливо зберігали подібні вироби, але при цьому не перетворювали їх на нерухомі музейні реліквії: коштовності продовжували носити й комбінувати.
Велич монархії: корона англійської королеви та алмаз Куллінан
Імператорська державна корона королеви Англії — один із головних предметів королівських регалій. Сучасну версію виготовив Garrard для коронації Георга VI у 1937 році, орієнтуючись на більш ранню корону Вікторії. Перед сходженням Єлизавети II на престол її адаптували для нової власниці.
Корона Королеви Англії була прикрашена тисячами дорогоцінних каменів. Серед найвідоміших — сапфір Стюартів, сапфір Святого Едуарда і так званий рубін Чорного принца, який насправді є червоною шпінеллю. Головний діамант у короні англійської королеви — Куллінан II, або Друга зірка Африки, масою 317,4 карата. Його історія почалася в 1905 році в Південній Африці, де виявили необроблений алмаз неймовірної маси — 3106 каратів. Після огранювання з нього отримали дев’ять великих каменів і чимало дрібніших. Найбільш приголомшливий, «Куллінан I» вагою 530,2 карата, отримав ім’я Велика зірка Африки й зайняв місце в Скіпетрі Суверена з хрестом. Другий за величиною «Куллінан II» прикрасив передню частину Імператорської державної корони. Решта великих каменів теж знайшли місце в королівській скарбниці.
У колекції Єлизавети II були й каблучки з діамантом — насамперед її заручальна каблучка з центральним каменем близько трьох каратів. Діаманти для неї взяли з тіари матері принца Філіпа, принцеси Аліси Грецької та Данської (Баттенберг).
Весільні тіари британської королівської сім’ї: від Діани до Кейт Міддлтон
Тіари Віндзорів не становлять єдиного весільного набору: одні належать монарху, інші пов’язані з окремими гілками сім’ї, а деякі найдорожчі королівські прикраси надаються для конкретної церемонії. На власному весіллі з Філіпом Маунтбеттеном у 1947 році Єлизавета носила тіару Франж королеви Марії — її створили в 1919 році з діамантів, які раніше були в її намисті. У день весілля кріплення тіари зламалося, і придворному ювеліру довелося терміново його ремонтувати. Пізніше цю ж прикрасу для весільних церемоній обирали принцеса Анна та принцеса Беатріс.
Діана вийшла заміж у тіарі Спенсерів — фамільній коштовності її сім’ї, а не Віндзорів. Кейт Міддлтон у 2011 році обрала тіару Картьє Halo, створену в 1936 році домом Cartier. Прикраса спочатку належала майбутньому Георгу VI, потім була подарована королеві Єлизаветі, матері Єлизавети II, а пізніше перейшла до принцеси.
Сама Єлизавета II особливо любила Володимирську тіару. Після того як прикраса опинилася в королеви Марії, її модернізували: тіару можна було носити з перлинними підвісками, з Кембриджськими смарагдами або взагалі без підвісок. Перли загалом посідали помітне місце серед прикрас королеви Єлизавети: трирядні намиста та сережки стали практично постійною частиною її образу, а парадні кольє з перлами органічно поєднувалися з діамантовими тіарами.
Ще одна знаменита коштовність — Кембриджська тіара «Вузлики кохання», створена ювелірним домом Garrard для королеви Марії в 1913 році за мотивами більш ранньої фамільної прикраси. Пізніше її носила Діана, а сьогодні вона регулярно з’являється на принцесі Уельській Кетрін. Так тіари британської королівської сім’ї переходять між поколіннями, зберігаючи зв’язок між важливими подіями династії.
Королівський шик у сучасному виконанні: колекції від Столичної
Ювелірну спадщину Єлизавети II навряд чи варто копіювати буквально. Набагато цікавіше придивитися до принципів, на яких будувався її ювелірний гардероб:
- один виразний акцент;
- бездоганні пропорції;
- благородні матеріали;
- королівські прикраси, здатні зберігати актуальність десятиліттями.
Для повсякденного образу замість складної тіари можна обрати лаконічні сережки або підвіску з прозорими каменями, замість церемоніального гарнітура — одну помітну каблучку. Перли добре сусідять із жакетами та сукнями, а діамант не потребує особливого приводу, якщо оправу й розмір підібрано делікатно.
Столична Ювелірна Фабрика — це розкіш, доступна кожному. Досвід Єлизавети II дає корисну підказку під час вибору: хороша прикраса не зобов’язана слідувати швидкоплинній моді. Продумана брошка, каблучка або сережки можуть супроводжувати власника роками, а з часом набути ще однієї цінності — власної історії.
